Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а та­кож значної кількості часу для підго­товки як учнів, так і педагога. Говорячи про інноваційні інтерактив­ні технології навчання та методику їх використання за різних форм орга­нізації навчання, слід пам'ятати, шо діти вчаться ефективно, коли: мають мотивацію до навчання; перебувають у приязному ком­фортному середовищі використовуються методи, що від­повідають різним стилям і спосо­бам навчання; використовуються їхні знання і вміння; мають почуття контролю над про­цесом навчання; досягають успіхів; мають можливість випробовува­ти нові знання на практиці й ви­користати отриману інформацію; повністю залучаються до проце­су навчання; мають достатньо часу для засво­єння нових знань і вмінь; можуть побачити використання здобутих знань та вмінь на прак­тиці. Тому мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання по­лягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної актив­ної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнознач­ними суб'єктами навчання, розумі­ють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, умі­ють і здійснюють. Організація інтерактивного навчан­ня передбачає моделювання життє­вих ситуацій, використання рольових ігор і спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповід­ної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, вироб­ленню цінностей, створенню атмо­сфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лі­дером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія містить як до­мінування одного учасника навчаль­ного процесу над іншими так і однієї думки над іншою. Підчас інтерактив­ного навчання учні вчаться бути де­мократичними, спілкуватися з інши­ми людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення. Технологія інтерактивного навчан­ня — така організація навчального процесу, за якої неможлива відмова від участі у процесі пізнання: кожен учень має конкретне завдан­ня, за виконання якого він пови­нен публічно відзвітуватися; від діяльності кожного учня зале­жить якість виконання поставле­ного перед групою завдання. Інтерактивна модель навчання (з англ. іпїегасїіуе —здатний до взає­модії, діалогу) — це спеціальна фор­ма організації пізнавальної діяльно­сті, що має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень по­чувається успішно, є інтелектуаль­но спроможним. Призначення інтерактивного навчан­ня полягає у тому, щоб, по-перше, пе­редати знання, по-друге, усвідоми­ти цінність інших людей. Має воно і свої завдання: розв'язання навчаль­них поведінкових завдань; надання підтримки членам групи. Застосування інтерактивних техно­логій висуває певні вимоги до струк­тури уроку. Структура таких уроків складається з п'яти етапів. 1. Мотивація Мета етапу: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психо­логічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання пев­них проблем. Без виникнення моти­вів учіння і мотивації навчальної ді­яльності не може бути ефективного пізнання. Матеріал, поданий під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для подання мети уроку. Мотивація допомагає також ви­кликати в учнів інтерес до теми уроку, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, викликати власну зацікавле­ність, психологічно підготувати учнів до сприйняття теми уроку. Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивуван­ня, зацікавленість до знань та проце­су їх сприймання. Це може бути ко­роткочасна розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, несклад­на інтерактивна технологія.Мотивація має займати не більше ніж 5 % часу заняття.З інтерактивних вправ можуть бути використані такі: «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Криголам», «Ба­нани», «Мікрофон», «Задом наперед», «Скринька скарг». 2.Оголошення, подання теми та очікуваних навчальних результатів. Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти і що від них очікує вчитель. Без чіткого і кон­кретного визначення та усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках із використанням інтерактив­них технологій, учні можуть сприй­няти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з на­вчальним предметом. Цей етап уроку має займати не біль­ше ніж 5 % часу заняття. Доречно використати такі інтерак­тивні вправи: «Дешифрувальник», «Морський бі», «Загадкові бу­диночки», «Мікрофон». 3.Актуалізація знань, надання необхідної інформації Мета етапу: дати учням достатньо інформації, щоб потім на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роз­давального матеріалу, виконання до­машнього завдання. Для того щоб зекономити час, можна подати інфор­мацію в письмовому вигляді для по­переднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз розглянути її, особливу увагу зверну­ти на практичні поради; за потреби, прокоментувати терміни або органі­зувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає приблизно 10—15 % часу. Під час повідомлення необхідної ін­формації доречними будуть такі інтер­активні вправи: «Мозковий штурм», «Мозкова атака», «Карусель», «Кути», «П'ять слів — три слова», «Ґронування», «Кубування», «Системний опе­ратор», «Діаграма Венна», «Мор­ський бій — 2». 4.Інтерактивна вправа (центральна частина заняття) Мета етапу: практично засвоїти на­вчальний матеріал; досягти постав­леної мети уроку. Ця частина уроку займає 50-60 % часу. Послідовність роботи під час її про­ведення: інструктування (2—3 хв); об'єднання учнів у групи та роз­поділ ролей (1-2 хв); виконання завдання в групах (са­мостійна робота), співпраця (5- 15 хв); презентація результатів виконан­ня вправи (3-15 хв); рефлексія результатів учнями (5-15 хв).